Volodymyr Zelenskyy: Ukraine, War, Peace, Putin, Trump, NATO, and Freedom | Lex Fridman Podcast #456

This is a diarized excerpt of Lex Fridman’s interview with President Volodymyr Zelenskyy (Lex Fridman Podcast #456). Zelenskyy discusses wartime leadership decisions (distributing weapons, maintaining information channels, anti-corruption efforts), the symbolic and political importance of language (Ukrainian vs Russian), disinformation risks, historical roots of the conflict since 1991 and key moments (2014, 2019, 24 Feb 2022 invasion), and his views on negotiations and security guarantees involving Putin, Trump and NATO. The conversation mixes personal reflections, policy prescriptions (security guarantees, weapon packages, sanctions), and appeals concerning civilian suffering and ceasefire conditions.
Chapters
Скоро, сподіваюся, аеропорт відкриється. Так навіть легше прилетати.
Так. Війна закінчиться, і президент Трамп може бути першим лідером, який прилетить на літаку. Мені здається, це було символічно, на літаку.
Опять же, 25 января, ось так в округі цього. Прилетіти. Аеропорт зустріти.
Є персепція корупції. Люди, як Дональд Трамп та Ілон Маск, дуже цікаві. В більшості.
Своїх ми не отримували гроші, ми отримували зброю. І там, де ми бачили ризики, що щось може бути зброєю, ми били по руках всіх. І повірте, це не тільки йдеться мова про Україну. На всьому шляху отримання, всюди є ті чи інші люди і компанії, які хочуть заробляти, бо на війні всі заробляють. Ми не заробляли на війні. Якщо ми знаходили когось, повірте, ми били всім по руках. І ми це робили і будемо продовжувати це робити. Тому що до сьогоднішнього дня, коли хтось каже, що десь Україна продавала зброю і Росія піднімала цей меседж тощо, і завжди ми казали, ну дивіться, наші військові самі б вбили цих людей. Знаєте, вибачте, без суда і слідства, тому що нам не вистачає зброї на фронті, а хтось може там вагонами щось продавати і потрібні тоді докази, тому що коли цього дуже багато такої інформації з'являється, то довіру ти втрачаєш. І ви праві, люди слухають ті чи інші засоби масової інформації і бачать. і бачать, і не вірять, і зневірують, і потім ти втрачаєш цю довіру і втрачаєш допомогу. Тому, повірте, ми боремося більше з дезінформацією, ніж з відповідними випадками. Хоча я все ж таки ще раз підкреслю, на різному побутовому рівні, все одно якихось такі моменти вони є, ловимо цих людей, боремося з ними. Значить, що Путін хоче сідати і розмовляти, а Україна не хоче. Це не так.
Я вважаю, що він готовий розмовляти. Ви з ним говорили? На телефоні чи.
Як? А як ви з ним звичайно?
Звичайно, не знаю, на морі теж, як з вами. Він приголошує на море разом з вами, зі мною.
Ні, просто один може утонути.
Хто? А ви плаваєте? Я добре плаваю. Ви добре плаваєте? Якщо вважати, що президент якоїсь країни повністю здійснений, важко з ним договарюватися. Треба на нього дивитися, як на серйозного людину, який любить свою країну. І любить людей в цій країні. І робить, так, жахливі військові речі.
І зараз про що говориш? Хто любить свою країну? Путін.
Ви вважаєте, що він не любить свою.
Країну? А що таке його країна? Він Україну вдруг почитав, і що таке його країна? Об'ясніть.
Коли ви вважаєте, що в Україні будуть президентські вибори? Наступне – переговори з Володимиром Зеленським, президентом України. Це була інтенсивна, різна та сердечна розмовля. Мій ціль для цього було розуміння, і робити все, що можна, щоб піднятися на мир. Позвольте, щоб я сказав кілька слов, спочатку про мову, потім про президента, а вінше, про історію. Будь ласка, залиште голову прямо до нашої розмови, якщо ви хочете. Ми говорили в мізичних мовах, постійно змінюючи від української до російської до англійської. Тож, інтерпретер більше не залишився. Це був, насправді, в багато випадкових випадках різного розмови. Як президент сказав, найперше з багатьох. Мова, як і багато інших речей у часі війни, величезна. Ми мали вирішення – говорити російською, українською або англійською. Президент має говорити англійською, але він далеко відслідний в цьому. І я, жаль, не.
Говорю.
Українською. Навіть. Тож російська мова — це єдина спільна мова, яку ми обов'язково знаємо. Якщо ви не знаєте, російська мова — це мова, яку президент мовить флуєнтно і була його основною мовою найбільше в житті. Це мова, яку я також мовую флуєнтно, до того, що я мовую будь-яку мову флуєнтно, як і величезна частина української мови. Тож найбільш динамічна та мощна розмова між нами була б російською, без інтерпретера, який в цьому випадку додав 2-3 секунди дилею, і, чесно кажучи, перевірив це певно і погано. Для мене, зокрема. Втратив мою можливість відчути гумору, відчуття, божевілості, болю, зустріч, людськість тих, хто сидить перед мною, яких я можу чисто відчути, коли він говорив флуєнтно в мові, яку я розумію. російською, але все це сказало, що війна змінює все, українська мова стала символом українського народу боротьби за вільність та незалежність, тому ми мали важку вибору трьох мов, і відбувшись від цього вибору, ми сказали, що так для всіх трьох до констернації і враження трансляторів, Ми зробимо каптюри та голосові аудіотраки, які відбуваються на англійській, українській та російській. Тож ви можете слухати або версію, яка є всім одним мовою, або оригінальну мікс-мову версію з субтитрами у вашій найбільшій мові. Дефолт — це англійський овердуб. На YouTube можна змінити між мовною аудіо-треками, кликнувши сеттинговий екран, тоді кликнувши аудіо-трек, а потім визначаючи мову, яку вам подобається. Англійською, українською, російською. Щоби послухати оригінальну мікс-мову версію, будь ласка, визначте англійською, українською аудіо-треком. Дуже дякуємо 11 Labs за допомогу їхньому збільшуванню використовування міксів AI і людських. Ми продовжуємо досліджувати, як збрігати бар'єри, які створює мова з AI та іншими. Це важка, але важлива спроба. Мова, звісно, більше, ніж холодна секунація фактів та логічностей. Є слова, коли говорять у правій секвенції і на правий час, які зможуть тримати світло. і змінив тиск історії, яка може почати і закінчити війни. Великі лідери можуть знайти ці слова, і великі переводники можуть допомогти цими словами реверберувати на висотах розрізаного цивілізації. За іншою ноткою, дайте мені сказати, що президент Зеленський є справжнім відомим людинкою і історичним фігурою. Я кажу це як хтось, який дуже розуміє геополитичну комплексність і історію регіону. Я з цього регіону. Мої батьки народили в Україні, Києві та Харківі. Також мої батьки. Я народився в Таджикистані і проживав там, потім в Києві, потім в Москві, потім в США. І оскільки я зараз, майже 30 років, і до того, як я помер, я великий американець, Мої родичі Руси виросли дуже дуже в землі націй, яка складається з Радянської Союзу, вважаючи Україну, Росію, Білорусі та Таджикистан. Я знайшов і спілкувався декілька годин з місцем президентів та близькими людьми. Я спілкувався з сотнями українців з 2022 року, вважаючи солдатів, цивілістів, політиків, художників, релігійних керівників, журналістів, економістів, істориків та технологістів. Я чекав сотні годин програм, які підтримують і критичують президента — в Україні, Росії, США. Я читав кілька книг про цю війну та довгий арк історії, який доведе до цього. Якщо повинні рекомендувати, то на цей момент я б сказав Руссо-Українську війну з Саргієм Плохим і «Шоумен» з Саймоном Шустером, який є добрим персональним біографією президента, фокусованим на 2022 року. Але є багато, багато більше. Це чому я можу комфортно сказати, що він є справжнім сингулярним і відомим людином. Це було чесно і задоволенням поговорити з ним, на і від мікрофону. Зараз, це справді так, що я планую поїхати до Москви і розмовляти з президентом Владимиром Путіним. І я сподіваюся повернутися до Києва так само, як президент Зеленський сказав, що це було наше перше з багатьох більших зустрічей. У всіх цих випадках я намагаюся зробити свою маленьку частину у підтримку пацітності. І у цьому випадку я дуже вдячний за доверення, яке мені дали люди з усіх боків. Для людей, які мене атакують. Іноді лякують про мене. Для критиків на столі, які кричать найновіші слогани машини Масестерія, як щепи та вороги. Я люблю вас теж. І я зазвичай вам зазвичай вважаю, що збирати лінії між доброю та злочином на світовому мапі є більш вгодним, ніж бачити цю лінію між доброю та злочином в кожному людині, вважаючи вас і мене. Це те, що я намагаюся зробити. Я просто людина, яка шукає знайти і повернути людину в інших. І, як я вже казав, жодна кілька грошей — фейм, мова, акція — можуть купити мою думку або мою інтегріту. Зараз, наконець, будь ласка, дайте мені зберігати щось в історії, щоб дати бактеріал для кількох топіків, яких президент Зеленський реферує у цій розмові. Я рекомендую мою розмову з Сергієм Плохим і багато інших про історію регіону. Але ось ми почнемо з 1991 року, коли Україна декларувала її незалежність, а Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська Радянська З цього пункту насправді, Радянська російсько-українські відносини були великим частиною того, чи Україна більше залежала від Росії або від Заходу, тобто Європі, США, НАТО і так далі. У 2004 році з оранжевою революцією проросійського кандидата Віктор Юшенко став президентом. У 2010 році це відбувся іншим чином. Проросійський кандидат Віктор Янукович став президентом. Внутрішні тензії збільшилися, і у 2013 році протест Євромайдану відбувся через вирішення Януковича зупинити розмови з Європейським Союзом у підтримку ближчих зв'язків з Росією. Це відбувало важливі випадки у 2014 році. На політичному фронті Янукович був визнаний і втратився до Росії, доводившись до вибору про-західного президента. Також у 2014 році, на військовому фронті, Росія занесла Криму, і війна відбулася в Донбасській регіоні зі Східної України, яка в результаті вбила більше 14 тисяч людей. і продовжувався до 2022 року, коли на 24 февраля 2022 року російські війська ініціювали повністю інвазію України. Це було тим часом, коли світ почав дійсно бачити. Зараз якась історія пацієнтських розмов. Володимир Зеленський переміг президентство у 2019 році, і в цій розмові він розповідає про збройний договір, який він зробив з Владимиром Путіним у 2019 році, який був одним з багатьох спроб на пацієнтство, від двох Мінських договірів у 2014 і 2015 роках до серії збройних договірів у 2018, 2019 і 2020 роках, всіх яких втратили, в частину або в цілому. Усе це показує, як важкої вони є. Але вони не неможливі. Завжди варто спробувати знову і знову, щоб знайти шлях до миру. Я вважаю, що президенти Зеленський, Путін та Трамп повинні зустрітися скоро, після 20 жовтня цього року, і дати усьому, що вони мають, щоб справді справді справді справді справді справді справді справді справді Ми обговорювали кілька ідеях для цього у цій розмові. Як я вже казав, це було одним з моїх головних цільів тут — підтримуватися миру. Ця трапа до Києва та ця розмова була справді спеціальним моментом для мене в житті. Це один, який я ніколи не забуду. Тож, щоб рефлексивувати, я скажу кілька слов і відповіду на.
Кілька питань на кінець, якщо вам подобається слухати. Якщо ми можемо об'яснити, чому український язик дуже важливий, я вам.
Гарантую, що виходить дуже добре, якщо ми на русском. Прекрасно, я владію русским языком, звісно, і я все розумію, про що ми говоримо. Так, але я не можу все інтерв'ю відповісти вам по-русски. Це про те, що... Це як сьогодні. Нічого не видумую, ви ж сьогодні все бачите, це і чуєте, і чуєте. Сьогодні було 73 удари ракетами по нам, вбиті люди. Сьогодні було більше 100 дронів. Так, і це ж ежедневна історія. Б'ють люди. які говорять по-русски, б'ють по людям, котрим ще нещодавно розповіли, що вони насправді захищають русською мовою. І тому я не вважаю ні руководителя або директора сьогоднішньої Росії, ні цього народу, я просто от і все. Я не вважаю, що це просто можна ось так дивитися, що нічого не відбувається, і давати пас до того, щоб знову разу Путін казав, що ми ж один народ, ми ж, дивіться, на одному язику говоримо і так далі. Вони кажуть на язиці війська, це факт взагалі, а ми — мирні люди, які хочуть себе захистити і захищають свою свободу і вибір свій людський. Знаєте, я в початку війни а по-русски звертався до русків. Ноль. Вони немає? Вони не слухають, вони не слухали, а хтось боїться, а хтось ще щось. Причини різні. Це знаєте, як людина тонеть, а хтось проходить мимо, тому що не слухає, а хтось проходить мимо, плаче і боїться врятуватися. Це не важливо цьому людині, який тоне. Йому б хотілося, щоб хтось допомог. Тому, що ці люди глухі і почали окупацію, вони якоби з захисту російського язика, я їх чесно призираю. Тому, при всій повазі, хоч би давати інтерв'ю українською мовою, для мене це дуже важливо. Якщо є якісь моменти, і вам вони потрібні будуть, щоб я роз'яснив якісь деталі російською, безумовно якісь моменти можна, а в цілому ні. Я не впевнений, що ви мене зрозумієте до кінця, при.
Тому.
Що ви коріннім українець, ви громадянин Сполучених Штатів, так? Так. І тому я здивований, що ви не розумієте... Ну, давно вже було. Я розумію, давно вже було. Тим.
Більше, що моменти... Багато чого змінилось. Багато чого змінилось. Так. Ну, якщо можна, я вам на російськом скажу ще раз. Я сподіваюся, що сьогодні... Так, багато чого змінилося. Російською... Владимир Путін це слухає сьогодні. Президент Америки Дональд Трамп і американські люди це слухають. І взагалі всі це слухають. І.
На якому язикі ми розмовляємо? Символічно це важливо, але душовно... Для Дональда Трампа? Чи важливо.
Для Дональда.
Трампа.
Якщо я.
Розмовляю.
Російською.
Чи.
Ні? Так. Так. Так.
Так. Так.
Так.
Так. Так. Так. Так. Так. Так. Так. Так. Так. Так. Так. Та З англійським переводом я просто це не буду бачити, але я розумію, що це боляче. І я ще одна причина, надіявся, що ми можемо.
Показати, іноді говорити, що тут в Україні російський мови запрещено. Це неправда. Я ж вам відповідаю. Це неправда, у нас є люди, які говорять по-російськи. Це неправда. У нас сьогодні неуваження до російського за російських. Це тільки так. Коли вони врятували російськоговорючих, вони вбили російськоговорючих дуже багато людей, які в більшості своїй на Сході знаходяться. На Сході. Вони жили на Сході. Вони знищували їхні будинки, знищували їхні життя. Це правда. Це не тільки реторика, тільки слова, тільки бла бла бла. Я не мав час для бла бла бла. Так, це дуже важливий і сенситивний момент. Це меседж, що ми не одна країна, ми не одне країно, ми різні країни. Так, різні країни. І я думаю, найголовніше, що ми говоримо про. не як ми говоримо про це. Я думаю, що так. Ви смартовий хлопець, ви маєте велику досвіду в такому типу діалогі. Тому думаю, що ви розумієте мене. Так. І я вважаю, що Дональд Трамп.
Буде краще, якщо він чує моє.
Англійське, а не російське. Твоє англійське краще, ніж моє українське. Твоє англійське краще, ніж моє українське. Твоє англійське краще, ніж українське. Твоє англійське краще, моє ніж моє українське. Твоє англійське краще, ніж моє українське. Твоє англійське.
Краще, ніж моє українське. Твоє англійське.
Краще, ніж моє українське. Твоє англійське краще, ніж моє українське. Твоє англійське Іноді я можу говорити кра англійською, іноді я.
Зрозумів, що.
Ми можемо бути.
Дуже флексибельними, так? Дуже флексибельними. Спанська.
Свахівська. Ти бачив? Так. Хавір Малей повинен.
Розуміти це, тож...
Звичайно, Хавір зрозумів мене без жодного слова. Мови любви, можливо. Або уваження. Уваження. Я вважаю.
Його. Я мав дуже добру розмову з ним. Великий, великий.
А.
Може мені іногда на русском, а іногда на англійськом? Ну, ви говорите, ви хочете в якийсь момент на.
Море.
Піти. Ми в наступний раз давайте зустрічаємось на море. Я по багатьох містах в Україні їздив, але ні разу не був в Одесі. І мені всі кажуть, що... А.
Не знаю, чому. Можете пояснити, чому всі люблять Одесу так? Що там? Знаєте, а шо в Одесі? А в Одесі все. Одесу обожнюю, тому що свій темперамент у людей, свій акцент, він такий, там багато національностей, ви знаєте, дуже багато історій, справжня одеська кухня, до речі, ви знаєте, вона не схожа на жодну, на жодну, страви не схожі на жодні страви, і дуже все смачно, красиві люди, а сьогодні, розумієш, Розумієш дуже сильно людей, особливо після атак на Одесу, які люди, які вони, ну одесити, які вони дуже українські, і це дуже класно. Я люблю Одесу, я там буваю кілька разів на рік, зараз через посилення систем протиповітряної оборони через зерновий цей коридор, то ще я там частіше буваю.
Там є сонце, там є море, там є Україна, класно. Ну в третій.
Раз.
Тоді ви як гость в Техас ко мені приїдете. Задоволений. Давайте так зробимо. Ви, я.
І мій друг Джо.
Рогат, підемо в Техас на барбекю.
Хто платить? Добре питання. Путін. Для.
Всього. Він має.
Платити. Ну.
Так, ми його теж пригласимо. Ні, ні, ні. Без нього. Але якщо Ромська держава.
Буде відвідувана від вашого керівництва перед цим моментом, У.
Нього, кстати.
Я хотів сказати, у нього крутий клуб комедійний. Джо Роган. Джо Роган, так. І я думаю, ви, як людина.
Яку ви вважаєте, комедію, стенд-ап комедію, було б цікаво посмотріти. Ні, ні, я його знаю, і я бачив багато різних відео. Так, він дуже талантливий чоловік, так що було приємно, якщо ви зустрішете мене, якщо у мене буде така можливість. Звичайно, у моєму візиті я.
Маю час з задоволенням.
Якщо.
Ви зустрічаєте мене з задоволеннями. Ви знаєте, я.
Заплачу. Добре. Треба думати про.
Це, але ти є президентом. Так.
З.
Тобою було задоволенням. Коли війна закінчилася.
Будь.
Ласка, прийдіть. Дякую. І коли ви не більш бізниці. Дякую. Якщо ми можемо повернутися багато років, Європейська війна 2, розкажіть.
Мені історію вашого батька, який війшов у Європейській війні 2. Мій дідусь закінчив військовий навчальний заклад і саме початку війни був на війні, був в піхоті. А пройшов всю війну, тут ж багато порани було, у нього, як то казали раніше, вся грудь в ордінах і так воно і є. Пішли 30 нагород і він такий... Серйозний дядько був, я його дуже любив. І скажу вам, у нас були такі відносини людські. Він не любив розказувати деталі про війну, він ніколи не хвалився. Хоча як хлопчик, я його запитував, а скільки ти вбив фашистів, він ніколи про це не говорив. Він вважав, що війна це Велика трагедія. І трагедія всіх. Україна була окупована, і трагедія України, і трагедія Європи, і трагедія єврейського народу. В цілому його рідні брати, вся сім'я у нього була розстріляна. Вони були закотовані фашистами. Які окупували Україну, їх селище, його батько був головою села і він був вбитий, вони були розстріляні і це була така масова могила. Так, така працька моя. Вони їх наживо, когось вбили, когось наживо там поховали. Його чотири брата, вони всі пішли на війну, як тільки війна почалась, вони всі були на війні. Він єдиний, він був з військовою освітою. Вони всі загинули на війні. Він один повернувся, в нього нікого не було, він один повернувся і Знайшов мою бабусю, свою майбутню дружину, а вона була, а вона керувала, як це називалося тоді? Я не знаю, зараз немає такого. Дідприйомник, так? Ну це там, де діти сиріти. Діти, у яких немає батьків, які діти війни. І вона кривала такою ж домівкою складніх дітей, складні хлопці, розуміла, які пройшли війну, діточки, які пройшли війну без батьків, бачила, яких батьків вбили. І так вони познайомились, тому що такі складні діти, вони бувало, по-різному себе вели. І хтось щось там мог вкрасти, тощо. Там було багато-дуже багато в дідприйомникі дітей. Ну і так познайомилися з дідусем. Я його дуже любив і я думаю, що мій дід Я, чесно кажучи, ніколи б не повірив, що можлива ця війна. Просто ніколи б не повірив. Тому що він після війни працював в міліції, він був полковником, все своє життя працював в кримінальному розшуку, ну все життя воював з бандитами. Після Другої світової війни, так, ну і все життя воював за справедливість, я так вважаю. Я вважаю, і ми всі жили в одній квартирі, і навіть після його смерті я жив разом з двома своїми бабусями і з батьками. Дві бабусі жили, які обидві залишились без своїх чоловіків, обидва померли. Ну звичайна сім'я, звичайна сім'я, яка жила як в ті роки, в радянські роки і після радянських 90 років ми жили в одній квартирі всі разом. Ну що тут ще розкажеш, але мені здається найголовніше було це цінності, повага. І дали мені освіту, батьки дали мені освіту, грошей, квартир мені ніхто не залишив, так що ніякої спадщини у мене немає. Але я вважаю, що наша спадщина вся вона.
Тут, і в серці, і в голові, я так думаю. Прошу прощення, якщо ви скажете шутку, я буду сміятися приблизно 1, 2, 3 секунди після цього. Є дилей. Так, звичайна сім'я, але не звичайна часть. Втора світова війна. Щодо Мас-Грей, я вчора був в Бемен-Яр, багато моїх сім'ї там померло. В такі моменти таке місце напам'ятає рідку історичну серйозність цього моменту, ІІ Мірової війни. І я завжди, коли був молодим, пам'ятав цю пісню «For My Youth» 22 жовтня, ровно з 4 години. Київ бомбили, нам об'євірили, почалася війна. Я завжди думав, як це відчуватиметься, прожити в момент, коли все змінилося. Путь людства. Зараз, після вторження 22-го року, як ви розумієте втору мірову війну.
Після того, як зараз ви побачили все, що ви бачили? Ну, по-перше, війна реально почалась раніше. Вона прийшла до нас, сюди, в Україну. Прийшла і Київ, і Бомбілі, те, що ви перцитували. До цього війна вже почалась. І я думаю, я сприймав, і сприймав початок війни у нас повномасштабно, ну, думаю, Так само, я маю на увазі, що ти не розумієш, чому ніхто не хоче почути, побачити історію і проаналізувати її. Війна, народження фашизму, нацизму, народження Гітлера, Геббельса і всі ці команди, яка була пов'язана, до речі, не тільки Однією партією, однією країною на той час. Тобто це ж в принципі така хвиля, хвиля ненависті, хвиля однораса над усіма. Такий, в принципі, фактично вони будували теорію і побудували її, захопивши потім Європу, вони побудували теорію однієї нації, однієї раси, одного світу, їх світу. Безумовно, безглузда ідея, але вона радікалізувалася за роки і отримала навіть підтримку. Одно міра і в принципі русский мир та теорія, яку Путін показує, нав'язав, він ж таким не був. в своєї риторіці. Може він був іншою людиною, а може такою і був, але риторика була іншою. На початку, пам'ятаєте, він говорив і про ЄС, і майбутнє Росії може бути пов'язано з НАТО, навіть членство в Європейському Союзі з НАТО. Тобто він говорив про спільні цінності з Заходом. Так же воно все звучало. І треба ще звернути увагу на Гітлера, який був реальним До радикальної думки щодо поглощення всього світу, він реально, були відповідні кроки і всі вважали, що він підіймає економіку і по факту він робив якісь кроки, але це страшна людина. Це не виправдовує будь-які його кроки, не виправдовує його майбутні кроки. І тому ми не можемо дивитись на Другу світову війну, тому що вона почалась в 39-му році, вона не почалась в 41-му. Ми повинні робити висновки, з чого починалось. З слабкості світу. Розділення європейських держав. Пакт Молотова-Ріббєнтропа. Все це було до 1941 року. Тобто всі люди, які були глибші, які були інформовані, всі люди, які розбирались трішечки більше, політики, неполітики, різні люди. Того часу бізнес, він був інший, але тим не менший. Люди кричали про все це. Гітлер не зупиниться. Це буде світова війна. Гітлер буде знищувати народи. Народи. І так воно було. Хтось відвертав очі. Тож про що я вам сказав. Європа тоді тонула. Те про що я назвав вам приклад. Але весь світ проходив здовж. І не звертав уваги. І казав ні. Та можна з ним домовитись. Він нормальний, з ним можна домовитися, він просто дуже такий правий, чи неважливо як вони казали, він такий, він просто про, дуже про націоналістичний. Це все маячня, і це не перший раз, і Гітлер це не перший такий випадок в історії. Ми маємо з вами історію з людиною, які дозволяють хворіти, Ось цим бажанням знищувати, тобто хворіти цим процесом і отримувати від цього задоволення. Ось що було з Гітлером. Що з Путіном, до речі, також о 4 ранку, десь біля 4 ранку, мені здається, були ракетні удари по Україні. Це співпадає. Я вважаю, що і наміри співпадають, ну про це трішки пізніше. До речі, ви.
Мені скажіть, Якщо я дуже.
Довгий, ви можете зупинити мене. Ніколи не довгий. Це чудово. Всі щось сказали, прогнозували тощо, але я просив тільки одне, передусім у Сполучених Штатів, якщо ви впевнені, якщо у вас є докази, якщо ви з ним розмовляєте, він вам каже, що буде вторгнення, якщо у вас це все лякає, Перше, я не прошу докази. Просто дайте мені дві речі. Посильте нас зброєю. Але найкраще посильте нас передумованим, щоб не було ніякої війни. Це не зброя передусім, це я просто в їх санкції. Тобто залякайте його. Не кажіть будь ласка, що якщо він прийде, якщо він пройде через кордони, якщо він.
Буде вбивати, ми ведемо.
Санкції.
Ну, це хуйня. Вибачте. Реально. А оце я.
Розумію. Прекрасно. Одне слово пам'ятаю. Тобто не дали допомогу до... Я вважаю, що ні. І це факт. Ми не отримували допомогу, а якщо ми будемо вважати, що слова – це допомога, тоді ми отримували їх і дуже багато, бо слів було зайве. Навіть більше, ніж зайве. Так. Четверті ранку були удари. Морально, чи можна підготуватися до війни? Ні. Воно не так виглядає, як ти читаєш в книжках, дивишся в кіно і так далі. З тобою відбувається... Я просто дивився на дружину і на дітей. Діти спали. Дружина – ні. Були удари. Ракетні удари, ми їх почули. Тобі як живому, живій людині, як так може бути? Ти просто не можеш до кінця повірити все. Ти просто не розумієш, а чому зараз, коли все було, весь світ пройшов, люди гинули, мільйони закатованих людей, Все одно, і як, і так само. І о четвертій ранку, біля четвертої, 3.40-3.45, я не пам'ятаю, десь так було, так, ракетні удари. Трішки пізніше, до речі, через кілька днів, перші дні війни, я говорив з Лукашенка по телефону. І він вибачався. І він казав, що це не я. З моєї території пускали ракети і пускав Путін. Це його слова, у мене є свідки. І я вибачаюсь, він сказав, ну ти повір, він мені казав, ти повір, Володя, це не я. Я не контролюю, він мені казав, я не контролюю, це просто ракети, це Путін, я йому казав, не треба. Це було без мене, це все, він просто по телефону, я пам'ятаю цю розмову, я йому сказав, що я вважаю, я йому сказав, що ти такий же вбивець, і я тобі просто кажу. А він мені казав, ти зрозумієш, не можна з росіянами воювати, і я йому сказав, ми ніколи не воювали. Війна, ракети прилетіли, говорю, з твоєї землі, з Білорусі. Як ти допустив? Він каже, ну добре, відповідь на відповідь, він мені сказав. Я до сих пор пам'ятаю. Він мені каже, ударь по нефтеперероблячому заводу. Ти ж знаєш, як він мені дорог. Мозильський чи як?
Він не пам'ятає. Мозильський завод. Я йому.
Говорю, мені.
Ти о чому говориш? Який на відповідь?
Прости мене, Володя. Так, так. Це коли було? В п'ять? Ні, ні, ні, це було в другий день, другий, третій день війни, якось так. Так, так. Ну, після цього я повернувся, я був вдома з дітьми і я був з дружиною. Я просто дружині дуже швидко в ту ніч, о четвертій, так, я їй просто сказав, збирай дітей, збирайся, напевно, вам треба буде дуже швидко поїхати до мене в офіс. Я поїхав. Все. В цей момент ти припиняєш бути батьком. Те, що відбулося зі мною, на жаль, тому що я вважаю, що це І не тільки вважаю, особливо зараз, я розумію, що найголовніше все це. Бо твоя держава, це і є твоя сім'я. В цьому сила, в твоїй сім'ї. І це найголовніше. І я президент, і тому я повинен був тут припинити бути батьком. І моя дружина повинна виконувати, і не повинна, повинна була все робити вона. Щодо дітей, щодо безпеки, а я повинен був займатися державою, бо я президент. І це мій обов'язок. Я, до речі, до цього.
Ставлюся дуже серйозно. Я поїхав в офіс, ось ми з вами тут. Ну от цей момент, 24 февраля 1922 року, знову ж таки, як і в іюні 1941 року, все змінилося, все змінилося. Це історія повернулася, історія людства повернулася. І для вас, ви були президентом, говорили про боротьбу проти корупції, говорили про вільність країни, там були реформи, мощні, цікаві. Але цього ранку все змінилося. І для вас теж. Можна пояснити в цих моментах, А коли треба рішення робити, швидке, важке рішення робити, який у вас був процес, як ви ці рішення робили? Розмовляли з людьми, з якими ви довіряєте, зрозуміли, як відповісти на це втрачення по всьому, по технічному, по.
Політичному, по мілітарі, по всьому. Який у вас був процес, як ви рішення робили? Ну, згідно законодавства, в принципі, я є Верховним Головнокомандуючим Збройних Сил України, тому я повинен був віддавати відповідні накази. Так, у мене є військовий кабінет, а потім згодом була військова ставка, де збирались всі люди ключові. Це не тільки війська, це енергетика, тощо, всі ключові речі. Але в той момент рішення приймав я. Швидко і без сумніву. І я не можу сказати, що я просто така людина, я просто жива людина, яка вважала, що якщо потрібна зараз допомога тут, допомога евакуювати людей, допомогти з дітьми. Кілька міст були заблоковані. Я думав тільки про те, як продукти харчування туди доставляти. Продовж доби ми багато всього робили, хоча розуміли, що вони, в принципі, окупували частини нашої держави. І роздавалося зброя людям. Так воно і є. Вантажні машини приїжджали і просто роздавали зброю людям, щоб вони змогли захистити столицю. Звичайним людям. Просто на вулиці. Звичайним людям, які розуміли, що якщо русскі зайдуть повністю сюди, то буде те, що вже ми розуміли інформаційно відбувається в інших містах. Завдяки, до речі, цифровізації, у нас була дуже непогана цифровізація до цього. І ми зберегли дуже багато всього. І навіть в моменти, коли вони оточували ті чи інші міста, у нас багато чого працювало всередині. І банківська система, і у нас був інтернет, і у нас було телебачення. І завдяки цьому я зробив кілька рішень, щоб люди були об'єднані інформаційно. Тому що Руські дуже сильно напустили серйозну дезінформаційну хвилю. Благо, у мене є досвід двох десятків років до цього роботи, де я керував і телевізійною студією, і телевізійними каналами. і медіаресурсами достатньо великими, і я розумів, що треба побудувати дуже швидко інформаційну мережу. Завдяки цьому я почав звертатися постійно, це було кілька разів, від трьох до п'яти разів на добу. Я звертався, в принципі я став тим інформаційним джерелом для людей, які були в містах, які були обрубані від іншої інформації. І для мене було дуже важливо зберегти цифру, зберегти інтернет, зберегти мій контакт. з кожною людиною. Спочатку це був саме такий контакт, а потім також ми побудували медійний майданчик, куди зайшли всі інформагентства, агенті України. І ця мережа назвалась Marathon. І це також дуже було важливо, щоб була довіра у людей. Люди повинні були сприймати інформацію. Чому? Були хвилі. Я Хвиля рускіх перший день. Вони говорили, що він збіг. А мені потрібно було виходити на вулицю, з офісу я виходив на вулицю, обов'язково, тому що я показував, що це не Хромакей, ти розумієш так, що це не підкладинка, не цифрова історія, а це вулиця. Тобто я робив такі речі. Затім я стосувався різних предметів, це зараз хтось може думати, що це місця, але насправді я показував, що я знаходжусь в натуральному просторі. Це все мало впливу, я абсолютно був впевнений в своїх діях. І такі контакти, кілька контактів, і я тут говорив з росіянами, я говорив, я робив звернення до росіян, і я дійсно, вже потім я зібрав, це ж в перший день всіх журналістів я звів, які тут були, так? Це було в перший день, мені здається. Так, це прямо тут, про центральну цю будівлю. І там я спілкувався з журналістами, я просив їх нікуди не діватися, бо нам потрібна була зброя. В цей момент людям роздавали автомати, а для мене журналісти, будь-які інформмайданчики, голоси, і, до речі, були різні журналісти різних країн, які тут були по суті заблокіровані. І я їх теж просив. А у кого були вихіди на рускіх, на білорусов, на казахів, які всі розуміли контакти, такі ж інформації. І я до них звертався. І по-русски їм казав. Я їм казав, що ви маєте зупинити Путіна. Це страшне, це просто жах. Це війна, ви маєте його зупинити. І якщо ви зараз підніметеся, якщо ви зможете говорити, якщо ви будете виходити на вулиці. І це було дуже важливо. Я їм говорив по-русски, показував, що, дивіться, немає ніякої проблеми. І це все надумані предлоги. І чому так? Я зараз болісно говорю і про російську мову, бо, дивіться, якщо людина не хоче.
Почути, вона не хоче почути будь-якого мови, і все одно ці людини. Я тут з вами не згоден.
Нас сьогодні, я думаю, дуже багато людей в Росії, я сподіваюсь, чують.
Вони сьогодні закрили YouTube. Ви знаєте про це у себе? Я знаю. А я просто гарантую, що голос путешествує.
Швидко по інтернету. Чують. І, включаючи президента Росії, чують. Я тому сподіваюсь... Та він взагалі глухий, незважаючи на те, що він з вами буде, навіть якщо розмовляти, він по суті своє, глухий людина. Ви розумієте, в чому різниця? Ви розумієте, що у вас, ви говорите з Маском, і ви говорите з новатором, з вченим, говорите про те, як ракети, як зекономити, як ракети повертаються, А він ракети відправляє не з економіки, а вбиває ними людьми. Ви думаєте, ви можете говорити про технології з Путіном? У ваших хлопців брали інтерв'ю і він їм розповідав про пламяну історію. Розумієте? Тобто, російський чоловік в його країні. Представьте собі, де МАСК? Технології, Марс, інтелект, а цей стоїть з голою жопою і розповідає про племена. Ви розумієте, вам здається, що ви берете інтерв'ю, ось цей пан Таккер брав там інтерв'ю і так далі, і всім здається, що ой, ми зараз їх подружимо. Як ви можете, при.
Чому тут подружив? Він інший. Він просто інший. Перед вами стоїть мамонт. Кстаті, мені треба сказати, що коли ви сказали.
«Голу жопу», мені не перевели. І.
Будь ласка, я прошу переводчика переводити. — Це так, щоб вам було зрозуміло. — Дякую. Ну ні, він мені.
Об'Яснив, все, зрозумів. Вибачте, це я зараз. Я зрозумів, але все одно треба розмовляти. Треба завжди розмовляти з тим, хто чує. І треба розмовляти тоді, коли ти знаєш, що це дасть тобі плюс, дасть світу мир, дасть спокійство людям, а не навпаки. Я люблю меседжі президента Трампа, коли він говорить. Я думаю, що ми маємо те ж саме позиція про мир через силу. Це дуже важливо. Тому це означає, що якщо ви сильні, ви можете говорити. І ми маємо бути сильні. І Україна має бути сильна. Сильна достатньо. Інакше для чого? Той як Валандамор, про кого не можна говорити, так ось цей Валандамор. Він живиться, підживлюється і живе тим, що його суб'єктузують. Замість ізоляції йому пропонують виходити на світло. Людина, яка стемряває по суті своєї, ви їй пропонуєте суб'єктувуватися. Чому? Тільки одне – страх. Страх. І треба, ви кажете, треба ж розмовляти, ну слухайте, треба бути в сильній позиції і не розмовляти, а закінчувати війну. Так, можна в форматі діалогу, так, а хто ж проти? Треба просто бути в сильній позиції, щоб той, хто напроти вас, щоб він з цього хотів. А ви думаєте, він хоче закінчити війну? що ваша мова дуже негативна.
Я дуже вибачаю, я.
Не хочу, але це дуже негативно, що він хоче завершити війну. Я вам так скажу. Звичайності, вибачте, що нам дуже потрібно, я думаю, що Трамп, президент Трамп, він не тільки має волю, він має ці можливості. І це не лише війни, я дійсно вважаю на нього, і я думаю, що і наші люди дійсно вважають на нього. Він має достатньо можливості притиснувати його, притиснувати Путіна, щоб не хотів завершити. Ні, він не хоче. Притиснувати його, щоб завершити. Це є різниця. Не.
Знайти його волю, Путіна волю, щоб завершити. Ні, ти не знайдеш. До моєї думки, вибач. Ні, вибачте, я зупинив вас вперше. Але я б хотів... У мене, можна сказати, є наївна мрія, що ви сядете з Путіним і Трампом і договоритесь, як закінчити вогонь, і як знайти путь до світу. І я вважаю, що треба тут Треба сили, треба розмови. Тут багато кератин.
Стик, який можна використовувати, щоб дійсно договарюватися. І Трамп дуже хоче договарюватися і готовий договарюватися. Я просто дуже хочу, щоб ми з вами були в одному розумінні. Це дуже важливо, коли ти в однаковому інформаційному просторі. Дуже важливо. Давайте про Сісфайер трішки поговоримо, охарактеризую вам ситуацію. А в 2019 році в грудні місці в Нормандії, в Парижі, в Іллісейському дворці я, Макрон, Меркель і Путін домовились. Про СФА. Це, до речі, слабкість того формату, що не було в США. Про це, чому їх не було, окремо можемо поговорити. Це історія в цілому про гарантію безпеки, про позицію Німеччини, тощо. Але трішки пізніше, якщо захочете. Ми домовились про обмін людей, обмін всіх на всіх. Ми домовились розпочати обмін всіх на всіх з обміну. Я думаю, ви це знаєте. І також нова зустріч багаточасова, багатогодинна зустріч, де ми з ним домовились. Всі вже втомились, ми залишилися двох в кінці-кінці. І я йому казав, що давай сісфайр. До речі, ніхто в Україні не вірив, мало хто вірив про сісфайр, а він хотів відведення. Я йому порахував, що якщо буде відведення військ від контактної лінії в тому форматі, який пропонували рускі, це займе у нас 20 років. Я йому це доказав. Саме по часу. Квадратні кілометри, саме довжина контактної лінії або лінії роз... розмежування. І ми домовились про те, що я йому сказав, так не вийде, але я, у мене було багато аргументів, тому що я був глибоко в питань, дуже глибоко. І в принципі це моя риса, якщо я починаю чимось займатися, я не можу стояти, як товариш, про якого я говорив, зголий, і я повинен бути одягнений. Я повинен бути готовий краще за будь-того, хто напроти мене. Ви займались же спортом, так? Ну і я багато років займався. І ми знаємо, що це таке боротьба, що таке бокс, що таке тайський бокс. Це те, чим займався я. І дуже це любив. Та ти коли виходиш на рінг, ти, в принципі, все розумієш. І тому я виходив, і я був дуже до цього готовий. А він? Ні. Він неглибоко був в процесі. Що за кордон? Де він знаходиться? Як довго розводити війська? А чому він був неглибоко? Хочете, скажу? Бо він нічого цього не збирався робити. Це те, що мене бентежило. Якщо ти неглибоко в питанні, ну, то тоді ти, ну, начебто результат тобі не дуже потрібен. Я так вважав. Що відбулось? Ми з ним домовились, що буде продовження газу. Транзиту газу. 19-й рік. Ми з ним домовились, це була безпека для Європи, Меркель мене дуже просила про це, і це було дуже важливо для Німеччини. Ми з ним домовились, Друге, ми з ним домовились, для нього це були просто гроші. Друге, ми з ним домовились про обмін. Для мене це було найголовніше. Для них був газ, для мене люди. І це факт, бо я хотів цю гуманітарну мати перевагу для того, щоб далі були наступні зустрічі, які привели до сталого миру. І третє, ceasefire. Сісфаєр, що відбувся? Тесь місяць. Я подзвонив йому. І я йому сказав, що ми же домовились про сісфайр, в нас же є, ну це ж не папірець в туалеті, це серйозна історія, Мєркіль, серйозно ж, Макрон, ти і я, ну ми же домовились сісфайр, це ж важливо. Не на Новий рік, бо всі тоді раділи, на Новий рік. Як зараз там Різдіане пропонують. Приблизна та сама. Тобто такий сісфаєр, знаєш, на 2-3 дні, щоб тобі поаплодували. Але це ж не спіктакль, це не театр, життя людей. І ось що відбулося. Після цього я звонив йому ще кілька разів. Мені здається, у мене було всього 2-3 звонка йому. Я його просив про сісфаєр, він мені казав, не може бути. І ми зараз розберемось. Люди з окупованої території, рускі і сепаратісти, вони там всі разом були. Вони продовжували стріляти і вбивати наших людей. Так, фронт стояв на місці, але вони вбивали людей. Вони вбивали людей, я йому дзвонив, до тих пір, поки десь через кілька місяців рускі припинили брати трубку від нас. Більше з'єднання у нас не було. Я хотів наступної зустрічі, як у нас було в нормандському форматі, я хотів наступну зустріч, я хотів рішення зробити. Так, русскі відмовляли. Ми пробували це робити через різні країни Європи, і не тільки Європи. Русскі відмовляли, передавали кутухрєнні слі. Вони не хотіли. Вони відправляли, до речі, своїх снайперів. У нас були докази, вони живі, і відеодокази, тому що декого взяли тоді в полон. Це були снайпери, які проходили тренування. Так вони тренувались. Потім ці снайпери працювали в Сірії і в Африці. Це в цілому, вони тренувались у нас на сході нашої держави, ці снайпери. Жива мішень – це наші українці. Вони з тієї сторони, вони стріляли, вбивали людей, жінок, людей, дітей. Вони стріляли. Це було палювання. До речі, все по тому ж русскоязичному регіону, про який він так говорить, що всі на Сході русскоязичні, вони саме там і стріляли. Там, де зараз найнапруженіша ситуація. Вони вбивали людей. Ми передавали інформацію, ми передавали фотографії, ми передавали в ООН, всюди. Ми працювали дуже багато, наполегливо. Я з усіма зустрічався. Але хто тоді помічав Україну? Так, не сильно помічали. На Крим, що він окупований незаконно, також не дуже звертало увагу. І якщо чесно, Сполучені Штати Америки також. Всі трішки замовчували все це питання. І так воно і було. до повномасштабної війни. І так воно було. Так ось про сісферу я хочу вам поставити запитання. Сьогодні на території, наприклад, Маріуполь, І в Маріуполі, це журналісти американські, українські, вам всі скажуть, хто мав контакти, хто має контакти з маріупольцями, і хто звідти біг в останні хвилини окупації, або після окупації хто зміг виїхати, і там Чернов серед них, як і Оскар там отримав. І ці журналісти, після того, як вони виїхали з Маріуполя, вони сюди. У нас була, до речі, розмова. Так, вам вони скажуть. 20 тисяч, 30 тисяч цивільних там закатовані, закопані. Ми не знаємо кількість жертв. І хто не хотів працювати з ними, хто вийшов на якісь страйки, хто не хотів працювати з русскими, які окупували, наприклад, Маріуполь, я вам просто наводжу приклад одного міста. І у мене до вас питання, а мільйони дітей, і я по-русски вас прошу, щоб ви одразу це услышали, а мільйони дітей, які там? І ми з вами зробили просто сисфер, не розуміючи, що буде далі. Не розуміючи, що буде з гарантами безпеки для України. А що з тими мільйонами дітей, які там, на окупованій території? Я що їм повинен сказати? Що я їм повинен сказати? Я їм повинен сказати, що? Наплівати? Все, ви там, до зустрічі, а ось ці десятки тисяч людей, які там закопані, ми їх, як би, ми, що, ми, що це хочемо, ми їх готові це вибачити? Ми повинні зробити хоча б перший шаг. Якщо ми розуміємо, що це сисфайр, ми повинні точно розуміти, що гарантія безпеки є у цій частини України, яку ми контролюємо, вони повинні бути, що він не повернеться. Це дуже важливо. І що ми кажемо тим людям, які на тих територіях? Це мільйони людей. І ви знаєте, що з 2014 року в Донецьку, в Криму, а зараз це відбувається в Мелітополі, а зараз це відбувається в Бердянській, діти призивного віку, всі ці діти, вони заставляють їх йти і воювати. І якщо не йдуть, вони їх вб'ють. Це ж ви розумієте, що відбувається? Ось чому Сісфер, все, що я сказав, що я дуже хочу і вірю в силу президента Трампа, що з цією купують її інформації, він зрозуміє, як зробити Україну сильним і бути сильним. А чому я кажу бути сильним? А я вам наведу такий приклад. Президент Трамп буде в тій ситуації, в якій був я в 2019 році. Точно в цій ситуації. Хочу закінчити війну. Ми хочемо сталого миру для України. Ми повинні зробити так, ceasefire, обмін людей і потім дипломатично повернути всі території. І ми дипломатією будемо це робити. І що буде далі з президентом Трампом? Якщо СІС-ФАЄР без гарантії безпеки, хоча б для тієї території, яку ми контролюємо, що він отримує, якщо він, наприклад, зробив СІС-ФАЄР, а через три місяці Путін почав нову хвилю атаки. Як буде виглядати Трамп? Як буде виглядати Україна? Як буде все виглядати? Просто почни. А чому Путін почне? Тому що він боїться сьогодні Трампа. І як тільки Трамп піде на CISFIRE без серйозних гарантій безпеки для України, він дасть пас Путіну не те, що він цього хоче, ні він цього не хоче, я йому вірю в те, що він говорить, але він дасть йому пас можливості Путіна, бо в башки у Путіна розсорити мене з Трампом, в башки у Путіна закінчити окупацією нашої території. Це все є в його хворій голові. Абсолютно я в цьому впевнений. Тому я вам і сказав, не.
Чекайте на волю Путіна. Тримайте його, що він має.
Це зробити, щоб.
Зупинити війну. Це важливо. Важно сказати.
Все, що я сказав насчет дітей. Трагедія. War is hell. Але треба знайти путь до світу. Він є. Який? Він є. Перед цифровим випадком, сильна Україна. Сильна позиція України? Так. Ми можемо говорити про це з Трампом. Для мене, ми можемо говорити про безпеку гарантій. Але швидкий шлях. Швидкий шлях НАТО. для патріотичного, так, я розумію, я розумію, я розумію відчуття Трампа, я його чував, так, він не, він думає про це, звісно, але, але, але, аж так, так, НАТО, це сильні безпекові гарантії для всіх людей, для нас, частина безпекових гарантій. Друга частина, це пакет вороби, і ми його не використаємо. Якщо цисфіра працює, Ніхто це не використовує. За що? Але це має залишатися. Не так, як було з усіх відповідей до США і до адміністрації, але я не хочу ще раз ситуацію, яка була з Байденом. Я прошу, будь ласка, зараз санкції, зараз війська, і потім ми побачимо. Якщо вони почнуть, звісно, ми будемо раді, якщо ви нам дадете більше, і ви будете з нами разом, шлях за шлях. Так, звісно, це правильно, але, але, Це різний випадок, коли ти маєш війську, Путін не може окупувати так багато територій, що було дуже важко для нас, щоб його витиснути. Так, але ми не мали цього раніше. І це саме ситуація, може бути таке саме. Просто я спілкуюся з тобою, як я сказав на початку, я хочу бути дуже чесним з тобою.
І з вашою аудією. Так, це правда. Якщо ми не маємо безпекових гарантій, Путін повернеться знову. Щоб чітко сказати, ви маєте ввіду, от одна ідея, я би вам хотів би пропонувати інші ідеї, але давайте скажемо.
Оцю чітку ідею, що в НАТО взяти Україну мінус Луханськ, Донецьк, Запоріжжя, Херсонські області і Крим. Законодательно, щоб було вам зрозуміло, законодательно, Інвітація приголошенням НАТО робиться в Україні. І ми не признаємо всі інші території України. Але діючись НАТО може на тій часті, яку Україна контролює. Про це можна договоритися, я впевнений. Так, це не великий успіх для нас, Але якщо ми бачимо дипломатичний спосіб закінчення війни, то це один з спосібів. Тобто це, вибачте, так, це перше. Друге, пакет зброї. Я не готовий зараз говорити публічно, що це. Воно написано. І президент Трамп може мати це, або мати. Я маю на увазі, ні секретів від нього, так? Але найбільше це залежить від волі США. Бо частично ЄС даде І, можливо, ви, США. Звісно, разом. Це не лише питання до США. Ні, ні, ні, ми потрібні єдності з цим пакетом також. Так, пакет і санкції. Санкції, так. Але я думаю, це в інтересі всіх цих смарт-людей, що ви будете мати більше... Ні російської енергії на маркеті. Так, щоб закрити. Це так? Це нормальне. Американське оліо. Американське, так, чому ні. І найчіпше. Це буде найчіпше для світу. Це буде гроші для США. І я думаю, він буде радий. І президент, і твої люди будуть раді. Але твоє вирішення. Я просто.
Розповідаю. Так, і чіпше оліо. Тому Путін не має так багато грошей для війни. Це все. Це важкий момент, тому що це дуже.
Багато. Тобто.
Продовжувати санкції, взяти Україну в НАТО... Вибачте, але мені потрібно задати кілька важких питань. Так, давайте. Я вам сьогодні повністю вірю. Вас вважають в Америці, люблять в Америці. Трамп вас вважає. Любить? Ні, я не хотів... Ви сказали... Ви мене поправили, я сказав, що ви любите...
Ні-ні-ні, вважаю. Я не буду про любі сьогодні говорити. Але можна серйозно поговорити про гарантію безпеки Росії? Можна я на вашому місці трішки, я не знаю. Я запитаю, де йде війна? Де вона почалась? на нашій землі, на нашій території. Порушено міжнародне право, порушено суверенітет нашої країни, вбиті цивільні люди, десятки тисяч людей наших, тисячі в полоні наших людей. І вам всі це скажуть.










