A woman shares how she carried guilt for her entire family lineage during a group Zoom session on financial flow. The discussion focuses on releasing inherited emotional burdens and breaking cycles passed down through generations.
Ну, в першу чергу я дуже рада вас вітати, тому що я за вами слідкую.
В першу чергу я прийшла до вас.
Ви мені імпонуєте, як людина. Я вас люблю, дивіться. Я з вами і рожала, і в школу ходила, і везде я була, всі ваші очікування. Думав, що ви мені імпонуєте, знаєте, як людина. Говоріть за мною тої мови, якою ви кращі. Я і то, і то. А я з Житомира. Ви розумієте, що в мене суржик. Я, щоб не слово українське, друге російське.
Дякуємо! Ну, що я вам скажу.
Я сюди так прийняла рішення, коли я сюди переїжджала.
Ось так взяв один день.
Раз і поїхала. Бо син доучився на міністратурі, роботу втратила. Я не змогла доїжджати, тому що тоді час. Мені треба було їхати через Буча і Житомирську трасу, знаєте. І тоді я не змогла це все зробити. І я приїхала в Америку. Я думала, що реалізую себе в своїй професії. Не реалізувала. Мій диплом можна викинути.
Влучилася. Я проробила...
Ой, щось пропадає, Віта, ваш інтернет. Десь виділись. Віточка, я вас не чую.
Я цих діток і своїх жінок обожнювала.
Я пропадаю, так? Так, ви пропали. Я тільки почула, що диплом не реалізувався, викинули. У вас запит на що? На реалізацію свого потенціалу? На більше грошей? Що ваше.
Основне? Ви знаєте, я зараз розумію, що я не зможу тут реалізуватись, бо в моєму дипломі мені треба переучуватися. А це що я себе всю життя винувати, розумієте? Купила лучшу косметіку, щось купила, виновата. Я живу для сім'ї, для батьків, для сина. Я віддаю все до останньої копійки. Ось я вже навіть тиждень тому колишньому чоловіку гроші пересилала в Україну, бо він мене попросив. І як я недавно, ви розумієте, я.
Чув, що я виновата.
Значить, мій син робить на двох роботах, з голоду помре, мої батьки їм допомагають, теж все добре, а я залишаюся без копійки. Я просиділа в Америці.
А ваша мама як жила? Ваша мама.
Собі все дозволяла, що хотіла? Ні, а.
Моя мама все для дітей.
А бабуся, що знаєте про бабусю вашу?
Ну, бабусю, знаємо, вона померла рано, знаєте, в неї рак був.
Тепер я почала боліти, розумієте, в мене ця вина, в мене такі вже болізні.
Я шість місяців кожен хвилин перевіряю.
Віта, ви пропадаєте знову.
Аркна така, візьде мені погуляти їздить, знаєте, і в гори мені треба було, і на моря. Я собі от рішила, собралася і пихав. А зараз я все боюсь. Я здала льорнінг-перміт, я дуже хочу водити машину, я її вожу, але я не можу дати на права. Я боюсь, розумієте? Я все боюсь і.
Чую в себе вину. Вину за все.
От я тут сиджу, а вони в Україні сидять. Мій син не воює, я чувствую, що я винувата, що я його не пихнула.
На війну, розумієте? Та дивіться, послухайте зараз. Скажіть, повторіть, Господи.
Господи.
Здається, я взяла на себе всю вину.
За всі попередні покоління у жінок моєму роді.
А ви можете повторити? Скажіть, здається, я.
Взяла на себе всю вину всіх жінок.
Мого покоління в моєму роді.
Здається, я взяла всю вину всіх жінок мого покоління в моєму роді.
І взяла таку важку сумку і несу її.
І взяла таку важку сумку і несу її.
Тому що окрім мене ж ніхто не зможе.
Тому що окрім мене ніхто не зможе.
Ну як же я брошу цю вину?
Я вже ще брошу цю вину. Всі жінки в моєму роді страждали, я теж мушу.
Я порядна жінка свого роду, буду нести далі.
Я порядна жінка свого роду, буду нести далі. Ну це ви знаєте, це істина. Я робила, розумієте, от такий парадокс, я вибачаюсь, у Києві я робила, я у клініці Борис, 12 років, я отримувала зарплату 1,5 тисячі доларів для України 5 років тому. Це ж хороша зарплата, розумієте? І в.
Мене ніколи за досой не було ні копійки.
Ні копійки, розумієте, все роздала.
У мене до вас питання, Віта. Ви таку покладіть, от сюди руку, і.
Скажи, Я можу це змінити.
Я хочу це змінити. Не хочете.
Знаєте, страшно.
А як же вони пропадуть без мене.
Розумієте? Значить, вас, ви можете, але поки що не хочете.
І окрім вас цю сумку з камінням винероду ніхто не бросить? Але поки ви її не бросите, у вас нічого не.
Зміниться? Каже, я лишаю собі право нічого не міняти.
Я лишаю собі право нічого не міняти.
Я хочу поміняти, розумієте? Скільки ж у мене життя осталося. Колись я вже хоч трошки поживу, розумієте, для себе.
Дорогі жінки мого роду.
Дорогі жінки мого роду.
Я вас дуже люблю і поважаю.
Я вас дуже люблю і поважаю. Вам настільки вдячна? Я вам настільки вдячна.
Я прямо зараз відчуваю від вас таку силу і підтримку.
Я прямо зараз відчуваю від вас таку силу і підтримку. А це натхнення. А це натхнення.
І я відчуваю, що ви мені дозволяєте кинути цю сумку.
І я відчуваю, що ви мені дозволяєте кинути цю сумку.
І пожити за всіх нас.
І пожити за всіх нас.
Я знаю, що ви будете дуже раді, якщо я поживу в кайф.
Я знаю, що ви будете дуже раді, якщо я поживу в кайф.
Тому любі мої жінки.
Тому любі мої жінки.
У вас своя судьба.
У вас своя судьба.
А у мене своя.
А у мене своя.
Я відмовляюсь від усіх програм нашого роду.
Я відмовляюсь від усіх програм нашого роду.
Які більше мені не служать.
Які більше мені не служать. — Господі.
— Господи. — Спасібо, що почекав. —.
Спасібо, що почекав. — Я повернулась. — Я повернулась. — Я готова пожити. — Я готова пожити. — Направляй мене, Господи. — Направляй мене, Господи. — Туди, куди я маю йти. — Туди, куди я маю йти. — Все.
Підай сумку. Іди живи.
Віточка, ви тут ще, чи вже пішли.
Жити? Ви тут ще, тоді виставлення не можна.
Віточка, пишемо, будь ласка, оця родова медитація і установка, де ви відпускаєте програми, якою мовою вам хочете, пишемо мінімум сім днів.
От з цього дня.
А я робила сім днів, і ще.
Раз треба, так? Ще раз пишіть сім.
Днів, тому що ми зараз з вами.
Стоїли, але треба закріпитись. Але ви сумку вже кинули, все.
Так, я хочу пожити, слухайте, в мене стільки енергії, а я в собі це все стримую і стримую. Я почала молити, розумієте? Я була така здорова, така тьотка собі, туди і сюди все надалося.
Не, як є, є здорова, не була, все, зараз повертається.
Пишемо сім днів, саме після цього моменту, і прям відпускаємо. Дозволяємо, бо жінки вашого роду вас не.
Засуджують, вони вас підтримують, вони вас сюди і привели.
Я знаю, моя прабабуся, це мій ангел-охоронець, я її прямо бачу у снах, знаєте, відчуваю.
Так.
Пошукайте собі будь-яку медитацію. Я потім нам скину медитацію, яка мене активувала. Я не буду її повторювати, своїм голосом робити. Є такий Нурлан, і він, я знайду вам це відео, медитація сили роду, бо в нього енергетика шалена, і вона якраз дуже класна. Я вам кину її в групу, в наш чат, і ви просто, хто захоче силу роду свого отримати, той зробить. Вона там, вона десь півгодинки.
Обов'язково зробіть, саме у кого проблеми ви відчуваєте.
Как изменить судьбу. Как работает наш квантовый компьютер и симуляция игры в жизнь.
